Позначте речення, в яких є відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного
Позначте речення, в яких є відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова (розділові знаки пропущено):
а кришталевою стіною і гори сяють покриті вічним снігом;
б садки ховалися далеко-далеко в старому липовому лісі;
в я люблю осінні ночі, повиті місячним сяйвом (М. Коцюбинський);
г дорога була безлюдною, освітлена місяцем (А. Шиян).
Позначте речення, в яких дієприкметник є присудком (розділові знаки пропущено):
а у сутінках шептало, побачивши вантажений картоплею віз (Дмитро Чуб);
б веселка розцвітає в моїх очах, овіяна вітром (Л. Малишко).
16.12.2023 19:19
Пояснення: Дієприкметникові звороти - це будови, у яких дієприкметник стоїть після означуваного слова і виконує функцію визначення чи присудка. В українській мові виділяють такі види дієприкметникових зворотів: відокремлені означення, виражені дієприкметниковим зворотом, та дієприкметникові присудки.
Приклад використання:
Відокремлені означення, виражені дієприкметниковим зворотом:
- а) кришталевою стіною і гори сяють покриті вічним снігом;
- б) садки ховалися далеко-далеко в старому липовому лісі;
- в) я люблю осінні ночі, повиті місячним сяйвом (М. Коцюбинський);
- г) дорога була безлюдною, освітлена місяцем (А. Шиян).
Дієприкметникові присудки:
- а) у сутінках шептало, побачивши вантажений картоплею віз (Дмитро Чуб);
- б) веселка розцвітає в моїх очах, овіяна вітром (Л. Малишко).
Порада: Для розрізнення відокремлених означень від дієприкметникових присудків слід звернути увагу на час, а також на наявність присудкового слова (дієслова). Відокремлені означення можна перефразувати таким чином: "Гори сяють покриті вічним снігом", "Садки ховалися віддалені в старому липовому лісі".
Вправа: Позначте, в яких реченнях використано дієприкметниковий зворот як відокремлене означення, а в яких як дієприкметниковий присудок:
- а) Річка млин розуміла, чом мене затамували;
- б) Засписавши, зловив він макітру зі слуху;
- в) Ставила додачі вона, схвалююча все чомусь (Ліна Костенко);
- г) Гірко й тужно , недовго, лиш де взяти дзвін подільських дерев (Іван Котляревський).