Намір, мотивація, аргументація, правильність перецитування та самоцитування - ось ключові аспекти, що варто враховувати
Намір, мотивація, аргументація, правильність перецитування та самоцитування - ось ключові аспекти, що варто враховувати при використанні посилань і цитат. Враховуючи їх, можна сформулювати процедуру, яка додасть додаткової ваги нашим міркуванням.
Спочатку розглянемо перецитування, яке полягає в точному відтворенні чужих слів і думок. Воно є важливим засобом підтвердження того, що першоджерело є авторитетним і вірогідним. Однак, вимагається, щоб перецитований матеріал був повністю вставлений у лапки та супроводжувався належним зазначенням джерела.
Наступним аспектом є самоцитування - використання власних попередніх робіт у нових дослідженнях або публікаціях. Це допомагає підтвердити певні факти і висновки, які вже були зроблені або встановлені у минулому. Тут орієнтовний підхід - чіткі посилання на відповідні роботи та визначення їх зв"язку з даною проблемою.
Важливо пам"ятати, що для забезпечення правильності і об"єктивності міркування необхідна аргументація. Відповідні приклади, дослідження або експертна думка можуть служити як підтримка ідеї або твердження. Все це дозволяє забезпечити логіку і переконливість у наших роздумах.
Коректне використання посилань та цитат є проявом академічної чесності і відповідальності. Повне і точне зазначення джерела є обов"язковим, щоб віддати належну заслугу оригінальним джерелам і запобігти плагіату.
Отже, вирішенням є розумне, обгрунтоване і коректне використання посилань і цитат, що полегшує переконання аудиторії та додає додаткову вагу нашому міркуванню.
20.12.2023 09:07
Самоцитирование - это использование собственных ранее опубликованных работ или исследований в новом произведении или исследовании. Это позволяет автору подтвердить источник своих идей или результатов исследования и указать на предыдущую работу, которая является фундаментом для нового исследования. Самоцитирование позволяет читателю или аудитории понять контекст и развитие идеи или концепции.
Самоцитирование может быть основано на нескольких причинах:
1. Указание на предыдущую работу автора для дальнейшего развития темы или идеи.
2. Подтверждение авторства и источника идей или результатов исследования.
3. Повторное использование результатов исследования в новом контексте или с новыми выводами.
Однако важно соблюдать правила самоцитирования, чтобы избежать сомнений в источнике и авторстве. Вместо простого повторения предыдущей работы, автор должен представить достаточно информации и контекста, чтобы читатель понял, почему предыдущая работа важна и как она связана с текущим исследованием или произведением.
Доп. материал:
Предположим, у нас есть статья, в которой автор исследует роль физической активности в повышении уровня концентрации учащихся. В качестве одного из аргументов автор может сослаться на свою предыдущую работу, где он уже исследовал влияние физической активности на когнитивные функции. Автор может написать: "Как указано в нашем предыдущем исследовании (Фамилия автора, 20XX), физическая активность имеет положительное влияние на концентрацию учащихся".
Совет:
При самоцитировании важно указывать полную информацию о предыдущей работе, включая название, автора, дату публикации и источник. Это поможет подтвердить авторство и установить связь между предыдущей и текущей работой. Также стоит избегать чрезмерного использования самоцитирования, чтобы не создавать впечатление о попытке усилить важность собственных идей или результатов за счет повторного использования их в новых работах.
Закрепляющее упражнение:
Представьте, что вы являетесь автором статьи о роли литературы в развитии детей. У вас есть предыдущая работа, где вы уже исследовали влияние чтения на развитие критического мышления. Сделайте самоцитату в вашей новой статье, чтобы подтвердить важность литературы в этом контексте.