1. В якому випадку заграє в ньому (Тарасові) якась радісна сила, буйна і непокірна? 2. Яким був дяк, що вийшов з хати

Тема: Емоційна стан Тарасова в поезії "Тарасові і Валерії"

Пояснення:
У поезії "Тарасові і Валерії" Василя Симоненка говориться про емоційну стан Тарасова, яка поступово змінюється протягом поезії. У приводі народно-ведмежого звучання вірша, насичений образами природи, поет передає настрій головного героя. У перших рядках Тарасові відчуває радісну силу, яка є буйною і непокірною. Ймовірно, це стосується його стану душі, його вільного, непокорного духу, який віддає перевагу віртуальному і свободі, що можна знайти в природі.

У другому рядку, поет описує дяка, що виходить з хати в одній розірваній сорочці, який гукав у бур"яни. Цей образ символізує простоту та природність. Це має вказувати на те, що дяк живе в гармонії з природою і є часткою передового руху.

У третьому рядку, згадуються сірі очі, трохи холодні і пригаслі, які пливуть на білках серед червоних жилок. Їх турбує щось невідоме, щось що заважає їх гармонії та спокою. Ці очі символізують сповнене турбот та переживань серце Тарасова, яке зазнало певних неприємностей або турбується про щось важливе.

Приклад використання:
"У вірші "Тарасові і Валерії" можна помітити, що життя Тарасова було наповнене радісною силою, буємною та непокірною. Зі сміливим виходом з дому, в загадковий ліс, як належне представнику українського народу, в його безпритульну манеру розмовляти з найдешевішим газетним зворотом розкривається риса хоробрих українських лицарів. Він ніколи не коливавсь в рішучому займанні за волю рідної ниви. Отже, всі описи відображають внутрішній світ Тарасова, демонструють його емоційний стан."

Практична порада:
Щоб краще розібратися в емоційному стані персонажа в поезії, рекомендується уважно прочитати всю поезію повторно і звернути увагу на деталі, образи та використання кольорів. Також важливо враховувати контекст вірша і розуміння авторського наміру.

Вправа:
За допомогою виразного мовлення та акторського вміння, розіграйте ситуацію, яка відповідає народно-ведмежому звучанню у поезії "Тарасові і Валерії".