1. Боротися й жити - ті що належать тільки історії (В. Симоненко). 2. Гуляти по веселих селах та співати свої думи

Содержание: Цінність народу в українській поезії

Пояснення: Українська поезія відображає не тільки красу природи та почуття авторів, але й цінність народу. У поезії вищезгаданих авторів виражені різні аспекти цінності українського народу.

Вірш Василя Симоненка "Боротися й жити - ті що належать тільки історії" відображає бажання боротися та жити для кращого майбутнього нашої історії. Автор Василь Симоненко вболіває за наше минуле, чому бореться, чому живе та пише вірші.

Вірш Тараса Шевченка "Гуляти по веселих селах та співати свої думи - хотів би я" виражає Шевченкову мрію про те, щоб люди відчували радість та свободу в своїх селах і могли виражати свої думки й почуття.

Вірш Сергія Жупанина "Намалювати тихий, ніжний, грозовий і сніжний вітер - я" передає бажання митця зобразити різні образи вітру, які мають свою унікальну силу та красу.

Твір народної творчості "Любити свій народ не тому, що він славний, а тому, що він мій" показує дуже важливу цінність - любов і повагу до свого народу незалежно від його слави чи величі.

Вірш Людмили Рубан "Одягнути сонцю вінок із житніх колосків - я б" виражає бажання носити національну символіку та шанувати природні та культурні багатства нашої Батьківщини.

Всі ці твори включають в себе глибоке розуміння та відчуття цінності української нації. Вони показують важливість народу у традиціях, історії, культурі та самоідентифікації кожного українця.

Приклад використання: Поясніть, яку цінність виражає рядок "Одягнути сонцю вінок із житніх колосків - я б" із вірша Людмили Рубан.

Порада: Щоб глибше зрозуміти тему та цінність українського народу в поезії, рекомендую вивчати життєвий шлях та художнє доробок цих великих українських поетів. Читайте їхні вірші та розмірковуйте про зміст та почуття, які вони викликають.

Вправа: Поясніть, яка цінність виражається у вірші Василя Симоненка "Боротися й жити - ті що належать тільки історії".