1. Які відмінності в поставі до свого походження можна помітити в образах пана Журдена та Клеонта? 2. Що є джерелом

Предмет вопроса: Міщанин-шляхтич

Об"яснення: Комедія "Міщанин-шляхтич" (1670) - твір французького драматурга Жана Батіста Поаклена Мольєра, який дотримується жанру комедії і цинічно викриває недоліки міщанського суспільства. Один з головних персонажів - Журден, багатий міщанин, який намагається зробити все можливе, щоб стати шляхтичем і приймати шляхетне ставлення до себе та своєго походження. Він демонструє наївність і неспроможність пристосуватися до аристократичного стилю життя.

У порівнянні з Журденом, інший герой - Клеонт - має зовсім інше ставлення до свого походження. Він є справжнім шляхтичем, але навіть позбавлений грошей і статусу, він зберігає гідність, самовпевненість і благородство. Мольєр виділяє ці відмінності, щоб виразити свою критику міщанського ілюзіонарного бажання сходитися з аристократією.

Приклад використання: Щодо першого питання, основна відмінність у поставі до свого походження між Журденом та Клеонтом полягає в тому, що Журден намагається сховатися своїх міщанських коренів та втілити шляхетні стандарти. Наприклад, він навчається годуватися шпалерами, супом з одежі, що є показником його неповноти аристократії. З іншого боку, Клеонт, справжній шляхтич, не виявляє сорому за свою початкову свідомість і зберігає свою гідність та благородство, незважаючи на втрату статусу та багатство.

Порада: Щоб краще зрозуміти відмінності в поставі до походження між паном Журденом та Клеонтом, рекомендується уважно прочитати комедію "Міщанин-шляхтич" і приділити увагу діалогам, вчинкам та мотиваціям цих персонажів.

Вправа: Яке значення мають образи пана Журдена та Клеонта для розкриття критики міщанського суспільства в комедії "Міщанин-шляхтич"?