Анализ стихотворения Тараса Шевченко Інститутка
1. Шевченко утвердив зображення царизму у вигляді орла, який «завжди карає Прометея, що ламає його ребра і розбиває
1. Шевченко утвердив зображення царизму у вигляді орла, який «завжди карає Прометея, що ламає його ребра і розбиває серце» народу.
2. Але царизм не може випити живої крові, оскільки серце народу-Прометея знов оживає і знову сміється.
3. Поет, обурюючись на панів-лібералів, каже, що вони люблять шкуру, а не душу брата.
4. Інститутка знущається над кріпачкою Устинею, «вона мене жаліє, терзає і лупцює мене гребінцем, колотить шпильками і ллє на мене воду».
5. Коли інститутка стрімголов кинулася бити Устину, Прокіп
2. Але царизм не може випити живої крові, оскільки серце народу-Прометея знов оживає і знову сміється.
3. Поет, обурюючись на панів-лібералів, каже, що вони люблять шкуру, а не душу брата.
4. Інститутка знущається над кріпачкою Устинею, «вона мене жаліє, терзає і лупцює мене гребінцем, колотить шпильками і ллє на мене воду».
5. Коли інститутка стрімголов кинулася бити Устину, Прокіп
14.11.2023 18:29
Написать свой ответ:
Описание:
Строфа из пяти строк, в которой автор передает свое негативное отношение к царизму и панам-лібералам, а также описывает жестокое обращение институтки с крепачкой Устиной. Весь текст проникнут гневом, осуждением и эмоциональностью.
В первой строке поэт описывает царизм в виде орла, который постоянно наказывает Прометея, символизирующего народ, и ломает его ребра, разбивая его сердце. Это образное выражение показывает насилие и угнетение царизма над народом.
Во второй строке автор говорит, что царизм не может пить живую кровь народа, так как сердце Прометея снова оживает и смеется. Это символизирует силу и выживаемость народа, его способность подняться после тернистых времен.
В третьей строке поэт возмущается панами-лібералами, говоря, что они любят только внешность, шкуру, а не душу брата. Автор явно выражает презрение к лицемерам, которые только притворяются заботиться о народе.
В четвертой строке описывается издевательство институтки над крепачкой Устиной. Она жалеет, мучает и издевается над Устиной, используя гребень, иголки и заливая водой. Этот образ отражает жестокость и бесчеловечность институтки, а также неравенство и угнетение.
В пятой строке автор сообщает, что когда институтка кинулась бить Устину, Прокіп