3. Як відрізняється помісна форма землеволодіння від вотчинної? 4. Хто становив панівні верстви населення русі? 5. Кого

3. Помісна форма землеволодіння від вотчинної:
Помісна форма землеволодіння відрізняється від вотчинної тим, що вона охоплює земельні ділянки, які належать селянам чи іншим категоріям населення, тимчасом як вотчинна форма передбачає власність на землю у великій поміщицькій сім"ї або шляхтянині. У помісній формі землеволодіння земля розподілялась між селянами на основі власницького права і обмежувалась умовами плати або виконання певних працездатних послуг. У відміну від цього, вотчинна форма передбачає передачу землі наслідуючий системі, де наслідування здійснюється з батька на сина безпосередньо, і володіння землею передається у великій поміщицькій сім"ї чи шляхти.

4. Панівні верстви населення русі:
Панівні верстви населення Русі становили шляхта та князьська еліта. Шляхта володіла значними землями і мала політичну владу. Вона була родовою та належала до вищих верств суспільства, маючи привілеї та особливі права. Князьська еліта включала в себе князів та їхніх близьких сподвижників. Вони мали владу над певною територією та приймали важливі рішення у суспільстві. Панівні верстви мали доступ до освіти, політичного впливу та багатства, що відрізняло їх від нижчих верств населення.

5. Залежні верстви населення русі:
Залежні верстви населення Русі включали селянство та кріпаків. Селяни, які були основними економічними одиницями суспільства, мали обов"язок виконувати працю на землі свого пана та платити податки. Вони були обмежені у своїх правах та володінні землею. Кріпаки були цілковито залежними від своїх панів, їх земля та праця перебували під контролем та власністю інших осіб. Ця верства суспільства була позбавлена особистих прав, свободи та частини власності.

6. Галузь господарства, що грає провідну роль на Русі наприкінці X - початку XI ст.:
На Русі наприкінці X - початку XI століття провідну роль грало землеробство. Руська земля була основним джерелом доходів та проживання населення. Більшість людей займалися землеробством, вирощуванням хліба та інших овочів. Врожайні поля та сільськогосподарські угіддя були основою господарського життя того часу. Руські селяни і феодали залежали від доходів, отриманих від землеробства. Таким чином, населення і економіка держави належали до землеробської сфери діяльності.

7. Найбільш поширені ремесла на русі:
Найбільш поширеними ремеслами на Русі були ковальство, садівництво, шевця, кравецтво та гончарство. Вони були дуже популярними серед населення і мали велику значимість для економіки того часу. Ковалі виготовляли знаряддя праці та зброю, садівники займалися вирощуванням овочів та фруктів, шевці виготовляли взуття і одяг, кравці вшивали та ремонтували одяг, а гончарі виготовляли посуд з глини. Ці ремесла допомагали задовольняти потреби населення і забезпечували його життєзабезпечення.

8. Основні товари, експортовані руськими купцями:
Руські купці експортували різноманітні товари, такі як хліб, мед, шерсть, шкіра та мед. Хліб був одним з основних експортних товарів, оскільки Русь вирощувала значну кількість зерна. Мед був цінним і популярним продуктом в ті часи, вирощуваним в багатьох регіонах Русі. Купці також експортували шерсть та шкіру, отриману внаслідок розвитку тваринництва і полювання. Ці товари були дуже цінними і вимагалися на зарубіжних ринках. Купці займали важливе місце в торгівлі і мали значний вплив на економіку Русі.