1. Перевірте експериментально, чи взаємодіє сульфат феруму (ІІ) з: а) лугом; б) міддю; в) барій хлоридом

Тема: Хімія

Пояснення:
1. Дослідження взаємодії сульфату феруму (ІІ) з різними речовинами може виявити наявність реакцій, що відбуваються між ними. Для проведення досліду можна взяти невеликі кількості сульфату феруму (ІІ) і змішати його окремо з лугом, міддю та барій хлоридом.
a) Якщо на момент змішування сульфату феруму (ІІ) з лугом спостерігається утворення осаду або зміна кольору розчину, то можна стверджувати, що взаємодія між ними відбулася.
б) Для перевірки взаємодії сульфату феруму (ІІ) з міддю можна змішати обидві речовини і спостерігати наявність змін вигляду, кольору або температури.
в) Для перевірки взаємодії сульфату феруму (ІІ) з барій хлоридом, необхідно взяти обидві речовини та змішати їх разом, спостерігаючи наявність осаду або зміну кольору розчину.

2. Для встановлення наявності домішок порошкоподібного заліза у порошкоподібному купрум (ІІ) можна використовувати хімічну реакцію між ними. Наприклад, можна змішати порошкоподібний купрум (ІІ) з хлоридом купруму (ІІ) та нагріти суміш на плавильному газовому паливі. Якщо після нагрівання спостерігається зміна кольору або виникнення нового осаду, то можна припускати, що порошкоподібний купрум (ІІ) містить домішки порошкоподібного заліза.

3. Для виявлення тимчасової твердості виданої води можна провести наступні досліди:
- Дескненсія води: додати декілька крапель мила до досліджуваної води та збудувати високий скло, в якому мило буде оточено піною. Якщо піна стає більшою та стійкою, то можна стверджувати про наявність у воді тимчасової твердості.
- Дестрація води з використанням пульєметного перепілкивача: додати кілька крапель перепілкивача до досліджуваної води та змішати. Якщо з’являється осад або змінюється кольору розчину, то це може свідчити про наявність тимчасової твердості води.

Приклад використання:
1. Випаровування нашої досліджуваної води покаже, чи буде наявна вода без осаду.
2. Додання сульфату феруму (II) до досліджуваного розчину лугу призведе до утворення осаду, що свідчить про взаємодію сульфату феруму (II) з лугом. Таким чином, з досліду ми зможемо перевірити взаємодію сульфату феруму (II) з лугом.
3. Додання сульфату феруму (II) до досліджуваного розчину міді не викличе змін вигляду, кольору або температури речовини. Це означає, що взаємодія сульфату феруму (II) з міддю не відбулася.
4. Додання сульфату феруму (II) до досліджуваного розчину барій хлориду призведе до утворення осаду, що свідчить про взаємодію цих речовин.

Порада: Перед проведенням експериментів ретельно прочитайте посібник і ознайомтеся з правилами безпеки. Дотримуйтеся всіх необхідних заходів обережності та виконуйте експерименти під наглядом дорослої особи.

Вправа: Яка буде реакція між сульфатом феруму (ІІ) та барій хлоридом? Напишіть склад реагентів та продуктів реакції.